Schiedsverfahren — це арбітражна процедура, яка визначає умови й тарифи на фармацевтичні послуги, коли сторона фармацевтів і сторона платників не можуть домовитися між собою. Саме тому тариф за послугу є результатом переговорів, а не фіксованою сумою.
Умови та оплата для pharmazeutische Dienstleistung не прописані в законі. І те, й інше визначає договір між національним переговорним органом фармацевтів і головним об’єднанням державних медичних страхових кас. Якщо сторони не можуть дійти згоди, справу передають в арбітраж — це і є Schiedsverfahren, де арбітражний орган ухвалює рішення замість угоди, якої сторони не досягли.
Склад цього органу, порядок його скликання, хто може звертатися до нього та що відбувається, поки очікується рішення, — це процедурні питання. Відповіді на них містяться в настановах ABDA та Landesapothekerkammer, і власнику аптеки ці деталі рідко потрібні в щоденній роботі.
Плата за послугу — це узгоджена й оскаржувана сума, а не ціна, зафіксована нормативно. Її узгодили дві сторони з протилежними інтересами, її можна переглянути в переговорах або передати на арбітраж і отримати зміненою.
Отже, будь-яка сума в євро, яку аптека бачить для певної послуги, прив’язана до дати, коли її було названо. Якщо вказувати її без цієї дати, бізнес-розрахунок може спиратися на цифру, яка вже змінилася — і Impfhonorar змінювали саме таким чином уже не раз.
Для аптеки з цього випливають два практичні наслідки:
Кожен, хто моделює послугу в межах Apothekenreform, має знати, які цифри в моделі визначають на переговорах, і вміти сказати, що станеться з результатом, якщо одна з них зміниться.
Ця стаття глосарію містить загальну інформацію про німецьке аптечне законодавство та практику. Вона не є юридичною консультацією. Щоб отримати офіційні роз’яснення щодо твоєї аптеки, звернися до своєї Landesapothekerkammer.